Castillo de Guardamar

Замок Гуардамара вінчає пагорб, з якого видно і саме містечко, і гирло Сегури — річки, що тут закінчує свій шлях до моря, — а починався він як ісламське укріплення ще до християнського завоювання: 1264 року його взяв Хайме I, а майже століття по тому, 1359-го, ним знову заволодів Педро I Жорстокий під час війни двох Педро між коронами Кастилії та Арагону. Визнаний об'єктом культурної спадщини (Bien de Interés Cultural) із 1985 року, сьогодні він відкритий для відвідин у межах того самого маршруту дюнами, що веде до Fonteta і Rábita Califal.

Історія

Після християнського завоювання територію поділили на дві частини: власне фортецю на найвищій точці та невелике укріплене поселення біля її підніжжя, з майданом, церквою й житлами. Такий устрій зберігався аж до 23 березня 1829 року, коли всю Вега-Баху-дель-Сегуру струснув потужний землетрус, що забрав життя сотень людей і зруйнував чималу частину споруд комарки: замок постраждав серйозно, і містечко вирішили відбудувати вже в безпечнішому місці, подалі від схилу, — а фортецю відтоді так і залишили такою, якою вона дійшла до наших днів, законсервованою руїною.

Що подивитися

Від колишнього комплексу лишилися ділянки подвійного багатокутного оборонного муру, кілька основ веж і бастіон пізнішої доби, добудований тоді, коли фортецю пристосовували під вогнепальну зброю; археологічні розкопки, що тривають і досі, вже дозволили відновити частину планування давньої цитаделі. Головна принада підйому сюди — не лише сам замок, а й краєвид на гирло Сегури, соснові гаї серед дюн і лінію узбережжя, що тягнеться на південь.

Підйом веде стежкою з помітним нахилом, але без технічних складнощів, — щоправда, влітку варто уникати полудневих годин, бо тіні на більшій частині шляху майже немає, — і для тих, хто прямує до містечка, це зручна перша точка, щоб зорієнтуватися, перш ніж спускатися до дюн і решти археологічного парку.