Dunas de Guardamar

Dunas de Guardamar — це ліс площею майже 800 гектарів, висаджений на початку XX століття, щоб зупинити пісок, який насувався вглиб території Гуардамар-дел-Сегури: у XVIII–XIX століттях вирубка лісів, що оточували містечко, — заради корабельної деревини та нових орних земель, — лишила узбережжя без природного захисту, і дюни посунулися до села зі швидкістю від 2 до 8 метрів на рік, ховаючи під собою виноградники та сади на своєму шляху.

Ліс, зведений, щоб стримати пісок

1897 року королівським указом ухвалили проєкт захисту й заліснення дюн під керівництвом лісового інженера Francisco Mira i Botella, а виконувати його почали вже в перші роки XX століття: план поєднав частокіл із паль уздовж моря, другу лінію із злакових трав, агав і пальм, а завершувало все заліснення майже 600 000 сосон трьох видів — італійської, приморської й алепської, — а також пальми та евкаліпти. У середині XX століття ліс уже повністю зупинив наступ дюн, а сьогодні це територія, визнана об'єктом значення для Спільноти.

У підсумку вийшла соснова прогулянкова зона, що сягає самого пляжу, — з промаркованими стежками для піших і велопрогулянок і добре збереженою дюнною екосистемою просто на першій лінії моря, — а в межах того самого заповідного простору лежать дві археологічні пам'ятки часів андалуського міста, яке колись стояло тут: Rábita Califal і La Fonteta, а також замок Гуардамара вже в самому місті.