Acueducto Medieval

Середньовічний акведук, що зберігся в Біарі, перетинає Рамбла-дельс-Молінс трьома кам'яними арками. Це гідротехнічна споруда 1490 року, зведена, щоб подавати поливну воду на поля протилежного берега, а заразом і не давати повеням змивати посіви. Довжина акведука — близько 70 метрів, а авторство приписують архітектору Pere Compte, уродженцю Жирони, який у ті самі роки працював над двома великими готичними спорудами Comunitat Valenciana — Лонхою-де-ла-Седою та кафедральним собором.

Будівництво

Конструкція поєднує камінь із випаленою глиняною цеглою і спирається на опори та контрфорси, розраховані витримувати натиск води під час паводків, а перепад висоти долає трьома арками: двома стрільчастими, готичної традиції, і однією напівциркульною. Рамбла, яку перетинає споруда, більшу частину року лишається сухою і наповнюється бурхливо лише після сильних дощів — типова картина для ярів углибині провінції. Саме цей нетиповий контраст стрільчастих і заокругленої арок в одній конструкції й дав акведуку народну назву «ойвальний акведук».

Сьогодні

Акведук занесений до реєстру пам'яток місцевого значення й входить до туристичного маршруту «Шлях Сіда», що веде через місця, пов'язані з легендою про Родріго Діаса де Вівара, углиб провінції — його видно з рівнини біля підніжжя замку, з яким він утворює одну з найупізнаваніших листівок Біара, а до церкви Успіння й центру містечка звідси всього кілька хвилин пішки. Довкілля тут рівне й легкодоступне, на відміну від підйому до замку, тож це коротка зупинка в межах одноденних утеч з Аліканте углиб провінції.