Yacimiento de Cabezo Redondo

Кабесо-Редондо — городище епохи бронзи на околиці Вільєни, заселене приблизно між 1500 та 1100 роками до нашої ери, що позначає межу між ареалом аргарської культури та так званою валенсійською бронзою, і вважається одним із найважливіших поселень тієї доби в усьому західному Середземномор'ї.

Одне з перших спланованих міст на півострові

Наприкінці свого існування селище перетворилося на міський осередок площею майже гектар. Прямокутні будинки стояли кварталами на штучних терасах, розділених вузькими вуличками. Дослідники вважають це планування найранішим свідченням спланованого містобудування на Піренейському півострові — з житлами середнього й великого розміру та окремими зонами, відведеними під ремісниче виробництво.

Саме городище вперше розкопали в 1970-х роках. Дослідження тривають і досі, періодичні експедиції поступово розширюють відому площу селища за межі початкового ядра.

Найновіша і найгучніша в науковому сенсі знахідка — вертикальний ткацький верстат віком близько 3500 років, виявлений під уламками даху, що обвалився під час пожежі, яка знищила частину селища. Збереглися обвуглені дерев'яні балки, глиняні тягарці й мотузки з еспарто — весь цей комплекс дав команді Університету Аліканте змогу з нетиповою деталізацією вивчити текстильні технології епохи бронзи. Дослідження опублікували в науковому журналі Antiquity.

Городище можна відвідати просто неба й безкоштовно — ще один пункт у списку безкоштовних планів углибині провінції, хоча більшість знайдених тут артефактів, зокрема й верстат, вивчають і виставляють в Археологічному музеї Хосе Марії Солера в центрі Вільєни, а доповнити маршрут можна відвідинами замку Атаяя, щоб охопити різні історичні епохи міста.