Murallas Medievales del Casco Antiguo

Мури старого міста Калпа почали зводити між XIII і XIV століттями, щоб захистити містечко на ділянці узбережжя, особливо вразливій для нападів берберських піратів; перша достовірна письмова згадка датується 1338 роком, коли король Педро IV наказав посилити наявні укріплення, а в XVI столітті Карл V звелів відремонтувати їх знову — після низки нападів.

Коли мур не встояв

Утім мури не завжди рятували: у 1637 році недогляд варти дав змогу піратам штурмом узяти й розграбувати містечко та взяти в полон значну частину його мешканців, яких викупили лише 1639-го. Урок засвоїли надійно — мури зміцнили, і 1653 року вони вже витримали новий напад корсарів. У рамках цієї оборонної системи звели й другий пояс мурів, що охоплював передмістя та первісне укріплене ядро, а найвразливіші ділянки стерегли вежі на кшталт Торре-де-ла-Песа.

Коли піратська загроза минула, мешканці Калпа прорубали в мурі XVIII століття кілька проходів, щоб зручніше сполучити ядро міста з передмістям, — один із них, відомий як Форат-де-ла-Мар, і сьогодні можна пройти пішки вулицями Сант-Рок, Пучальт чи Пескадорес, де побілені фасади й балкони в квітах зберігають значну частину середньовічної забудови.

Маршрут мурами легко поєднати з іншими точками історичного центру — скажімо, з церквою Богоматері Сніжної, що входила до того самого оборонного поясу, або зі спуском до римського городища Баньос-де-ла-Рейна біля моря; увесь цей ансамбль лежить у межах міської забудови Калпа.