Peñón de Ifach

Пеньйон-де-Іфач — вапнякова скеля 332 метри заввишки і трохи більш як кілометр завдовжки, що здіймається майже прямовисно над морем і з'єднана з берегом вузьким перешийком у Калпі; сформувалася вона понад 300 мільйонів років тому, в тріасовому періоді, а згодом слугувала орієнтиром фінікійським мореплавцям і спостережним пунктом римлянам та маврам, які використовували її висоту, щоб контролювати узбережжя.

Один із найменших природних парків

Природним парком цю територію оголосив уряд Comunitat Valenciana 19 січня 1987 року — тоді її площа становила лише 45 гектарів, що зробило парк одним із найменших в Іспанії. У 2015-му територію розширили до 53,3 гектара. На масиві налічують понад 400 видів рослин, частина яких ендемічні й перебувають під загрозою — наприклад, Silene de Ifach, — а на скелях гніздяться колонії морських птахів, зокрема чубатий баклан і сапсан.

Підйом на вершину

У скелі прокладено тунель, який з'єднує обидва схили гори і веде до маршруту на вершину — доступ туди обмежений і потребує обов'язкового попереднього бронювання; звідти, як і від підніжжя біля Баньос-де-ла-Рейна, відкривається краєвид на чималу частину узбережжя району Марина-Альта. А сама скеля добре видна і з середньовічних мурів старого міста, і з вежі Торре-де-ла-Песа — ці дві точки довершують огляд культурної спадщини Калпа і незмінно потрапляють до будь-якого переліку найкращих оглядових майданчиків регіону.