Iglesia de Nuestra Señora de la Asunción y Campanario

У самому серці середньовічної фортеці Гуадалеста, поряд з оглядовим майданчиком на площі Сант-Грегорі, стоїть парафіяльна церква Успіння Богородиці. Нинішню барокову споруду звели у 1740–1753 роках на місці каплиці, яку заклали ще в XIII столітті, одразу після Реконкісти. Громадянська війна не пощадила храм: пожежа та розграбування пошкодили більшу частину інтер'єру, а реставрація 1962 року й зовсім змінила пропорції споруди, прибравши бароковий трансепт і купол і скоротивши початковий план. Фасад залишився скромним, з необробленого каменю — без пишного оздоблення, звичного для барокових храмів тієї доби. Ця стриманість пояснюється і невеликими розмірами містечка, і чередою перебудов, яких церква зазнала одна за одною.

Дзвіниця, що стоїть окремо

У цієї парафії немає власної дзвіниці — рідкість, яка одразу впадає в очі. Дзвони підняли на окрему вежу, поставлену на скелястому виступі за кілька метрів від храму: цей силует став одним із найвпізнаваніших на всьому узбережжі Коста Бланки. Пояснення суто топографічне. Середньовічна церква стояла всередині фортечних мурів, де не було ні місця, ні достатньої висоти, тож дзвонам знадобилася окрема точка — вища і відкритіша, щоб звук вільно долітав до долини.

Усередині — однонавний простір, де зберігся сучасний вівтар, споруджений уже після реформи XX століття, та хрещальна купіль набагато старішого віку. Церква й сьогодні відкрита для богослужінь і лишається обов'язковою зупинкою в будь-якій прогулянці фортецею — між замком Сан-Хосе і музеями всередині мурів, тож варто заходити тихо і з повагою, особливо якщо всередині саме триває служба.