El Castell de Guadalest

Ель-Кастель-де-Гуадалест — обнесене мурами ядро, від якого своє ім'я отримало містечко Гуадалест, один з найменших населених пунктів провінції Аліканте: за офіційним переписом тут проживає лише 284 особи. Коріння сягає часів арабського панування, коли на скелі для нагляду за долиною звели одразу дві фортеці, замок Сан-Хосе і замок Алькосайба, а в 1293 році Хайме II Арагонський передав це укріплення Бернардо де Сарріа, чий рід — а за ним і інші шляхетні родини — володів фортецею аж до глибокого XIX століття.

Містечко, поділене надвоє

Гуадалест ділиться на два зовсім різні квартали: сучасніший Аррабаль біля підніжжя скелі, де зосереджена більшість крамниць і парковок, і середньовічну цитадель, потрапити до якої можна лише крізь вирубаний просто в камені п'ятнадцятиметровий тунель — браму Сан-Хосе, оборонну споруду XVII століття, яка й досі лишається єдиним входом до обнесеної мурами частини міста.

Бруковані вулички цитаделі ведуть до музеїв містечка — серед них Музей мікромініатюр. Звідти ж рукою подати до оглядового майданчика на площі Сант-Грегорі, звідки відкривається вид на бірюзове водосховище. А найбільш фотографований силует містечка належить не їм, а Ель-Кампанаріо — дзвіниці, що самотньо здіймається на відокремленій від решти забудови скелі.

Землетруси і відбудова

Замок пережив землетруси 1644 та 1748 років, а в 1708-му, під час Війни за іспанську спадщину, частину його західного флангу зруйнували. Попри ці пошкодження, комплекс зберігся достатньо добре, щоб у 1974 році отримати статус історико-художньої пам'ятки. Сьогодні це один із найвідвідуваніших напрямків углиб материка на всій Коста Бланці — потік туристів тут у рази перевищує чисельність місцевих мешканців.