Pozos de Garrigós (Refugio Antiaéreo nº 13 - Museo de Aguas)

Колодязі Гарригос — система цистерн, викопаних на південно-західному схилі Бенакантиля, біля входу до парку Ерета, у старій частині Аліканте. Спершу вони мали суто практичне призначення: збирати дощову воду, що стікала з гори, і постачати нею місто. Систему переробили 1863 року за проєктом будівничого Антоніо Гарригоса, чиє ім'я комплекс і носить дотепер.

Від цистерн до бомбосховища

Три резервуари, які сьогодні можна відвідати, мають круглий або овальний план і разом колись вміщували понад 800 тисяч літрів води — свою постачальну функцію вони виконували до кінця XIX століття, доки нові джерела води не зробили їх непотрібними. На початку XX століття частину приміщень зайняла під житло родина Гарригос, а в роки Громадянської війни їх переобладнали на бомбосховище для мешканців кварталу.

Музей води

Сьогодні простір працює як культурний центр, присвячений історії води в Аліканте. Нижній поверх простежує розвиток міського водопостачання, а верхній розповідає, як місто боролося з посухами, — центральний епізод цієї історії, спорудження Канал-дель-Сід. Завдяки підземному розташуванню всередині цілий рік тримається стала температура, тож відвідування легко поєднати з підйомом до замку Санта-Барбара або прогулянкою кварталом Санта-Крус — обидва об'єкти зовсім поруч, — а сам музей нерідко трапляється у списках безкоштовних музеїв Аліканте.