Що подивитися в Alacant

Аліканте — столиця провінції і головні ворота Коста-Бланки, що виросла біля порту, який століттями лишався одним із найжвавіших в іспанському Середземномор'ї; місто розкинулося біля підніжжя гори Бенакантіль, увінчаної замком Санта-Барбара, і поєднує компактний історичний центр із набережною, що й донині лишається головним місцем для прогулянок, зустрічей чи просто споглядання моря.

Від Акра-Левке до столиці провінції

Найдавніше задокументоване поселення в цих краях — грецьке Акра-Левке; згодом, близько 201 року до нашої ери, римляни заснували тут Луцентум, на місці нинішнього Тоссаль-де-Манісес. За андалуської доби місто називалося Медіна-Лакант і лишалося таким, доки 1248 року його не завоював Альфонсо X Кастильський; 1296-го воно відійшло до Арагонської корони, а 26 липня 1490-го Фернандо Католик надав йому статус міста. Від цього довгого шляху в забудові й досі проступають цілі пласти історії: мориський план кварталу Санта-Крус із побіленими будинками й вузькими сходами, а також такі споруди, як базиліка Санта-Марія — зведена в готичному стилі просто на місці колишньої головної мечеті.

Набережна і ринок

Еспланаду Іспанії — обсаджену деревами набережну, що відокремлює центр від порту, — найлегше впізнати за мощення з майже 7,5 мільйона мармурових плиток червоного, кремового й чорного кольорів. Викладені 1959 року, вони утворюють хвилястий візерунок, що імітує морський прибій, а сам мармур привезли з кар'єрів Новельди та інших містечок углибині провінції. За кілька хвилин пішки звідти стоїть Центральний ринок: відкритий 1921 року під модерністським куполом, він налічує близько трьохсот прилавків і вважається одним із найбільших муніципальних ринків Іспанії за площею.

Музеї і свята

MARQ відкрився в теперішній будівлі 2002 року. Вже 2004-го він отримав нагороду Європейського музею року — за те, як подає археологію провінції, відмовившись від звичного формату вітрин. У червні місто на цілий тиждень занурюється у свято вогнищ Сан-Хуан, коли в ніч на 24-те вулицями спалахують картонно-паперові фігури, — це свято офіційно визнане об'єктом міжнародного туристичного інтересу (Interés Turístico Internacional). Місцева кухня значною мірою тримається на рисі, який готують по-різному залежно від кварталу й нагоди: від «arroz a banda» до «arroz del senyoret».

Тим, у кого мало часу, стане в пригоді пішохідний маршрут, що зв'язує замок, історичний центр і набережну. Наш путівник на три дні в Аліканте розкладає ці зупинки по районах міста.