Castillo de Santa Bárbara

Замок Санта-Барбара вінчає гору Бенакантиль на висоті 167 метрів над морем. Звідси видно всю бухту Аліканте — фортеця панує над містом ще з кінця IX століття, коли її заклали за часів мусульманського панування. А нинішню назву вона отримала лише 4 грудня 1248 року — на свято Санта-Барбари, того самого дня, коли інфант Альфонсо Кастильський відвоював фортецю в арабів.

Три століття у трьох рівнях

Комплекс ділиться на три частини, кожна зі своєї епохи, і найдавніша з них — верхня, Ла-Торрета, — зберігає рештки від XI до XIII століття разом із вежею-донжоном. Середню частину добудували в 1562–1580 роках за наказу Хуана Коломи і Кардони та інженерів Хуана Баутісти Антонеллі й Джакомо Палеаро; сюди входять зала Філіпа II і плац. Нижня додає споруди XVIII століття, серед них — равелін Бон-Репос, задуманий, щоб посилити оборону на випадок морського нападу.

Значну частину XX століття замок втратив військове призначення: тут навіть діяв концентраційний табір — аж до кінця 1939 року, — перш ніж 1963-го фортецю відкрили для відвідувачів. Того ж року встановили ліфти, якими сьогодні піднімаються від пляжу Постігет, не долаючи весь схил пішки. Піднятися можна й пішки — від кварталу Санта-Крус, — але перепад висот тут відчутний, тож із дітьми чи людям з обмеженою мобільністю зручніше скористатися ліфтом. Із бійниць відкривається кругова панорама на 360 градусів — порт, Еспланада Іспанії, а в ясну погоду і острів Табарка.