Casco Antiguo de Xàbia

Старе місто Шабії звели за два кілометри від берега — і саме ця відстань багато в чому визначила його планування, адже в Середньовіччі постійна загроза нападів берберських піратів змушувала людей селитися вглиб суходолу й обносити житло мурами, лишаючи узбережжя майже безлюдним аж до XX століття. Титул містечка (villa) поселення отримало 1397 року, і відтоді розросталося довкола церкви-фортеці Сан-Бартоломе, яку почали зводити 1513 року в стилі ізабелінської готики.

Вулиці з місцевого вапняку

Білі фасади, склепінчасті двері й вікна зі стрілчастими арками, витесані з місцевого вапняку — м'якого й податливого в обробці каменю, — надають кварталу власного обличчя, а в багатьох будинках і досі помітні готичні та ренесансні деталі на дверях і перемичках, які легко розгледіти, просто прогулюючись без гіда плутаниною пішохідних вуличок. На одній із площ стоїть Museu Arqueològic i Etnogràfic Soler Blasco, розміщений у палаці XVII століття, що належав Антоні Баньюльсу — мажордому Філіпа III й одній із найвпливовіших постатей тогочасної Шабії.

Старе місто легко обійти пішки за короткий час, воно напряму пов'язане з Mercat Municipal d'Abastos і маршрутами до мису Кап-де-Сант-Антоні. Оскільки квартал пішохідний, з вузькими вуличками на пологому підйомі, тут краще не поспішати й гуляти повільно, без конкретної мети, уникаючи найспекотніших годин розпалу літа, коли світлий камінь віддзеркалює багато сонця, — а поза високим сезоном вулиці й зовсім стоять порожні, тож прогулянка буднього дня виходить особливо спокійною.