Що подивитися в Xaló

Шало, знаний також як Халон, — центральне поселення Валь-де-Поп, гірської комарки углибині Марина-Альти, оточеної виноградниками, мигдалевими й оливковими гаями серед невисоких хребтів. Село приховує маловідому географічну цікавинку: нульовий (Ґринвіцький) меридіан перетинає саме його забудову. Таке трапляється лише в жмені іспанських населених пунктів.

Історія

Нинішнє населення здебільшого походить від колоністів із Мальорки, насамперед із Санта-Маргарити, які заново заселили містечко 1609 року після вигнання морисків, а на висотах довкола долини й досі стоять рештки Castell d'Aixa — андалуської за походженням фортеці, що стерегла прохід углиб території. Квартал Ràfol, з його вузькою і хаотичною сіткою вулиць, зберігає середньовічну структуру первісного поселення, яка існувала ще до заселення XVII століття.

Що подивитися

Виноробну душу долини найкраще відчути в Bodegas Xaló — кооперативі, заснованому 1962 року чотирнадцятьма селянами після кризи філоксери, який сьогодні об’єднує чотириста пайовиків і виробляє вина, мистели та вермути з місцевого автохтонного сорту москатель, а відвідувачів приймає на дегустації, які часто супроводжують ковбасами й сирами місцевого виробництва. Museu Etnològic de Xaló розповідає про традиційний сільський побут долини до того, як вино стало її нинішньою візитівкою, а з оглядового майданчика Vall de Xaló одним поглядом охоплюєш мозаїку терас, виноградників і гір, що визначає цей краєвид.

Щосуботи вранці урочище Асуд заповнює блошиний ринок Шало — торжище старожитностей і речей з рук, що тягнеться на кілька сотень метрів уздовж річки й приваблює відвідувачів з усієї комарки, серед яких чимало іноземних покупців і продавців, — і саме завдяки вину, щотижневому ринку й маршрутам долиною Шало добре підходить для одноденної зупинки в поєднанні із сусідньою Бенісою чи рештою Валь-де-Поп. У муніципалітеті, де мешкає близько 3100 людей і понад третина населення — іноземці, зберігається власний святковий календар: на початку серпня тут вшановують Святого Домініка, а 15-го числа — Внебовзяття Богородиці. Сьєрра-де-Бернія, що на східному краю долини сягає 1128 метрів, окреслює межу з прибережними муніципалітетами Марина-Альти й пропонує маршрути для походів, зовсім не схожі на виноградний краєвид дна долини.