Embalse de Guadalest

Водосховище Гуадалест заповнює ущелину, яку утворює однойменна річка — притока Алгара — біля підніжжя містечка Гуадалест. Його будували з 1953 по 1971 рік, і результатом стала гравітаційна гребля заввишки 94 метри і завдовжки 236 метрів, що утримує 13 гектометрів кубічних води на площі дзеркала 86 гектарів; офіційно об'єкт так і не відкрили, проте з 1966 року він забезпечує зрошенням понад 3000 гектарів угідь між Бенідормом, Ла-Віла-Жойосою, Альтеа, Альфас-дель-Пі та Фінестратом, а питною водою — Полоп, Ла-Нусію і Кальйоса-д'ен-Саррія.

Краєвид між трьома гірськими масивами

Водойма заповнює долину між гірськими масивами Айтана, Шорта і Серрелья. Її бірюзовий колір — наслідок розчинених у воді карбонатів, і він контрастує із зеленню соснових лісів, що спускаються аж до самого берега. З оглядового майданчика на площі Сант-Грегорі у верхній частині містечка видно все водосховище цілком, у рамці силуету Ель-Кампанаріо; а протилежний берег долини, де стоїть Пеньо-де-л'Алькала, пропонує зовсім інший ракурс того самого краєвиду.

Береги оточують позначені стежки, якими можна обійти більшу частину водойми пішки, а кілька місцевих компаній пропонують байдарки й водні велосипеди в облаштованих для цього зонах. Влітку варто уникати полудня, коли відблиск сонця на воді найінтенсивніший — краще прийти сюди пізнім ранком або надвечір, коли світло сприятливе і для прогулянки, і для фотографій. Дістатися сюди на авто нескладно дорогою, що оминає містечко: перед самою греблею трапляється кілька природних оглядових точок, і милуватися видом з будь-якої з них можна без квитка, а вапнякові скелі довкола водойми слугують домівкою хижим птахам, яких опівдні часто видно ширяючими над водою.