Reserva Natural Salinas de Santa Pola

Природний резерват Salinas de Santa Pola займає 2470 гектарів марші та діючих солончаків у бухті Санта-Поли, на межі з Ельче. Статусу природного заказника валенсійський Женералітат надав йому 1988 року, а 1994-го підвищив до природного парку. Сьогодні територія входить до Рамсарського списку водно-болотних угідь міжнародного значення для водоплавних птахів.

Від римської солі до пташиного заповідника

Видобуток солі тут ведеться здавна: за римських часів цей відтинок узбережжя постачав солону рибу до порту Portus Ilicitanus, а сучасний промисловий видобуток розпочався наприкінці XIX століття й триває дотепер — у незвичному сусідстві гірничого виробництва й заповідної території, де саме випарні басейни з їхнім різним рівнем солоності приваблюють і живлять місцеву фауну.

Найпомітніший вид тут — фламінго: з квітня по серпень у басейнах збираються колонії до восьми тисяч особин. Протягом року тут нарахували понад 170 видів птахів, серед них шилодзьобку й малого крячка, який тут-таки і гніздиться, а промарковані стежки й кілька спостережних веж дозволяють обійти краї басейнів, не турбуючи колонії.

Що подивитися

Пейзаж поєднує білизну соляних насипів із рожевим відтінком найбільш концентрованих басейнів — контраст, що змінює тон залежно від освітлення й пори року, — а від резервату пішки можна дійти до центру Санта-Поли та інших цікавих місць містечка, як-от вежа Atalayola чи Музей моря, де є окрема зала про соляну історію затоки. Резерват згадано й у нашому гіді садами й зеленими просторами провінції.

Найкращий час для спостереження за фламінго — літо, коли колонії найчисленніші. Утім мігруючі птахи трапляються в резерваті значну частину року. Стежки тут рівні й підійдуть майже будь-кому, а от тіні на них майже немає, тож у найспекотніші місяці варто уникати обідніх годин.