Museo del Turrón

Музей туррону в Шишоні виріс із невеличкої колекції, яку в 1960-х роках зібрав у старій столярній майстерні місцевої кондитерської фабрики Juan Antonio Sirvent Selfa, рятуючи від списання обладнання, що з кожним новим поколінням техніки ставало непотрібним. З часом зібране заповнило всю майстерню — так народився сьогоднішній музей, присвячений технологічній та економічній історії туррону Шишони.

Три поверхи, які пояснюють туррон

Огляд розгортається на трьох поверхах: перший розповідає про сировину — мигдаль і мед, ті самі два інгредієнти, що дали назву значній частині місцевої промисловості, а другий — про сам виробничий процес, від ремісничих технік XIX століття до сучасного промислового обладнання. Третій поверх присвячений комерційній історії продукту: упаковці, документам і рекламі різних епох. Музей стоїть поруч із діючою фабрикою, тому в окремі періоди року звідси можна зблизька побачити фрагмент справжнього виробництва.

Туррон Шишони й туррон Аліканте — по суті, два різні ласощі. Перший є м'якою пастою з меленого мигдалю та меду, другий — твердим бруском із цілими мигдалинами.

Шишона зосереджує в собі значну частину іспанського виробництва туррону — статус захищеного географічного зазначення мають одразу два місцеві сорти, туррон Шишони й туррон Аліканте. Музей — найкращий спосіб зрозуміти, чому саме це містечко в глибині провінції стало для галузі точкою відліку.

Огляд триває одну-дві години — варіант, що виручить і в дощовий день, і в поїздці з дітьми, а продовжити маршрут можна в печі Раваль-де-ла-Пеньїта, де й досі печуть солодощі на дровах, або піднявшись до замку Торре-Гросса у верхній частині містечка.