Convento-Colegio Santo Domingo

Монастир-колегіум Санто-Домінго — одна з найбільш монументальних споруд Оріуели, яку через її розміри в народі й досі звуть «Ескоріалом Леванту». Будувати його почали 1553 року під керівництвом архітектора Juan Inglés, за дорученням архієпископа Fernando de Loazes. А роком раніше буллою папи Юлія III заклад отримав статус папського колегіуму.

Від монастиря до університету

1569 року нова булла — цього разу папи Пія V — піднесла колегіум до рівня університету: спершу папського, а від 1646-го й королівського. Майже три століття будівля поєднувала функції монастиря ордену проповідників (домініканців) із роллю університетського центру, аж доки той не припинив діяльність як такий, — а в її стінах діяла ще й перша, як вважається, публічна бібліотека Іспанії, заснована в XVI столітті й відома нині як Бібліотека Fernando de Loazes.

Ансамбль поєднує ренесансні, барокові й рокайльні елементи, а клуатри різних епох обрамляють церкву з надзвичайно вибагливим оздобленням — така поєднана архітектурна й історична цінність і привела до визнання будівлі національною художньою пам'яткою, тоді як сьогодні приміщення й далі лишається пов'язаним з освітою, у ролі навчального закладу.

Монастир Санто-Домінго стоїть за кілька кроків від інших знакових місць історичного центру Оріуели — собору, Замку-Алькасаби й Дому-музею Мігеля Ернандеса. Тож відвідини легко поєднати з прогулянкою рештою міської спадщини.